силогістика

силогі́стика

-и, ж.

1》 Учення про силогізми у формальній логіці.

2》 перен., книжн. Безпредметні загальні міркування, безплідне розумування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силогістика — силогі́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. силогістика — СИЛОГІ́СТИКА, и, ж. 1. Учення про силогізми в формальній логіці. На шляху від силогістики Арістотеля до сучасних логічних теорій не раз висувалась ідея побудови універсального логіко-математичного методу розв'язання наукових проблем (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. силогістика — силогі́стика (від грец. συλλογιστικός – той, що робить висновок) 1. Розділ формальної логіки що вивчає силогізми. 2. Переносно – безпредметні, надто загальні судження, схоластика. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. силогістика — СИЛОГІСТИКА (від грецьк. σνλλογιστικοζ — той, що робить умовивід) — розділ традиційної формальної логіки, в якому вивчають особливі види дедуктивних умовиводів (силогізми); перша, сформульованаАристотелем, логічна теорія дедуктивного виводу... Філософський енциклопедичний словник
  5. силогістика — СИЛОГІ́СТИКА, и, ж. 1. Учення про силогізми в формальній логіці. На шляху від силогістики Арістотеля до сучасних логічних теорій не раз висувалась ідея побудови універсального логіко-математичного методу розв’язання наукових проблем (Рад. Словник української мови в 11 томах