1. Великий тлумачний словник сучасної мови

символ

си́мвол

-у, ч.

1》 Умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.

Корпоративні символи — назва фірми, знаки та торговельні зразки, які є важливою ознакою образу компанії.

Корпораційні символи — те саме, що корпоративні символи.

2》 Художній образ, який умовно відбиває яку-небудь думку, ідею, почуття і т. ін.

3》 мат., фіз. Умовне позначення якої-небудь величини, поняття, запроваджене певною наукою.

4》 перен. Основи віровчення (кредо).

Символ віри — а) стислий виклад головних догматів християнства; б) переконання, світогляд, погляди.

5》 У системах обробки інформації – елемент множини, яка використовується для подання та організації даних, а також керування ними.

Контрольний символ — контрольний ключ, що складається з одного символа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. символ — си́мвол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. символ — ІСТ. розпізнавчий знак; (добробуту) ознака, прикмета; (віри) догмати; МАТ. умовний знак <�позначення>; мн. СИМВОЛИ, символіка; п! ЗНАК, ЕМБЛЕМА. Словник синонімів Караванського
  3. символ — [символ] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. символ — Знамено Словник чужослів Павло Штепа
  5. Символ — Означає яку-небудь ідею, істину, явище, чи є ними, однак сам по собі не є тим, що представляє. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  6. символ — СИ́МВОЛ, у, ч. 1. Умовне позначення якогось предмета, поняття або явища. – На ньому брамінська шовкова жовта хламида, а по хламиді чорніють латки: це символ його чернецького смирення та вбожества (І. Словник української мови у 20 томах
  7. символ — син. блямба, бобик, вухо, жабка, песик, собака, собачка. Словник жарґонної лексики української мови
  8. символ — си́мвол (від грец. σύμβολον – знак, прикмета, ознака) 1. Умовне позначення будь-якого предмета, поняття або явища. С. бувають речові (напр., червоний галстук у радянських піонерів), образні (напр., в СРСР емблема «Серп і молот» –... Словник іншомовних слів Мельничука
  9. символ — I особливий різновид знака, що заміняє певну реальність (ск., національний герой — с. єдності народу). II мотив або сукупність мотивів мистецького твору, позначає глибоко прихований... Універсальний словник-енциклопедія
  10. символ — си́мвол ві́ри. Переконання, світогляд, погляди. Народ не може не хотіти миру, бо мир є основою його політичного символу віри (З газети). Фразеологічний словник української мови
  11. символ — СИМВОЛ (від грецьк. σύμβολου — знак, прикмета, ознака) — форма виразу і передачі духовного змісту культури через певні матеріальні предмети чи спеціально створювані образи та дії, що виступають як знаки цього змісту. В семіотиці... Філософський енциклопедичний словник
  12. символ — СИ́МВОЛ (умовне позначення чогось), ЕМБЛЕ́МА, ЗНАК. Словник синонімів української мови
  13. символ — Си́мвол, -ла, -лові; -воли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. символ — СИ́МВОЛ, у, ч. 1. Умовне позначення якогось предмета, поняття або явища. — На ньому брамінська шовкова жовта хламида, а по хламиді чорніють латки: це символ його чернецького смирення та вбожества (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах