симфонічний
симфоні́чний
-а, -е.
1》 Прикм. до симфонія 1). Симфонічні форми музики.
|| Пов'язаний із симфонією.
2》 Призначений для виконання оркестром із смичкових, духових і ударних інструментів; пов'язаний з таким виконанням.
|| Який складається з творів, признач. для виконання на таких інструментах.
Симфонічна картина — одночастинний симфонічний твір, програма якого має описовий характер і характеризується варіаційною формою.
Симфонічна музика — музика, призначена для виконання симфонічним оркестром.
Симфонічна поема — великий симфонічний твір, де в музичних образах втілений конкретний сюжет, поетична або філософська ідея.
Симфонічна фантазія — симфонічний, зазвичай одночастинний програмовий твір, що спирається на розробку народних пісенно-танцювальних тем.
Симфонічний оркестр — оркестр із смичкових, духових і ударних інструментів.
Значення в інших словниках
- симфонічний — симфоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- симфонічний — СИМФОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до симфо́нія 1. Симфонічні форми музики; // Пов'язаний з симфонією. Симфонічна обробка музичної теми; Різні етапи, всі визначні події нашого життя знаходили і знаходять мій відгомін у величному симфонічному звучанні його [П. Словник української мови у 20 томах
- симфонічний — симфоні́чний (від грец. σύμφωνος – співзвучний) пов’язаний з симфонією; ¤ с. оркестр – оркестр із смичкових, духових і ударних інструментів. Словник іншомовних слів Мельничука
- симфонічний — Симфоні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- симфонічний — СИМФОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до симфо́нія 1. Симфонічні форми музики; // Пов’язаний з симфонією. Симфонічна обробка музичної теми; *Образно. Словник української мови в 11 томах