1. Великий тлумачний словник сучасної мови

синовній

сино́вній

-я, -є.

Прикм. до син.

|| Належний синові.

|| Власт. синові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синовній — сино́вній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. синовній — СИНО́ВНІЙ, я, є. Прикм. до син; належний синові. – Воскресни, мамо! І вернися В світлицю-хату; опочий, Бо ти аж надто вже втомилась, Гріхи синовні несучи (Т. Шевченко); Ти [Вітчизно] ширша за море, ясніша за небо, тобі ці синовні слова (В. Словник української мови у 20 томах
  3. синовній — СИНО́ВНІЙ, я, є. Прикм. до син; належний синові. — Воскресни, мамо! І вернися В світлицю-хату; опочий, Бо ти аж надто вже втомилась, Гріхи синовні несучи (Шевч., II, 1963, 378); Ти [Вітчизно] ширша за море, ясніша за небо, тобі ці синовні слова (Сос. Словник української мови в 11 томах