1. Великий тлумачний словник сучасної мови

синтагма

синта́гма

-и, ж., лінгв.

1》 Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який вирізняється в межах речення як певна синтаксична та інтонаційно-смислова єдність.

2》 Сполучення або злиття двох суміжних мовних одиниць будь-якого рівня, розташованих у певній лінійній послідовності в мовному потоці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтагма — синта́гма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. синтагма — СИНТА́ГМА, и, ж., лінгв. Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який виділяється в межах речення як певна синтаксична і інтонаційно-смислова єдність. Словник української мови у 20 томах
  3. синтагма — СИНТА́ГМА, и, ж., лінгв. Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який виділяється в межах речення як певна синтаксична і інтонаційно-смислова єдність. Синтагма.. Словник української мови в 11 томах