синтагма

синта́гма

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтагма — -и, ж., лінгв. 1》 Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який вирізняється в межах речення як певна синтаксична та інтонаційно-смислова єдність. 2》 Сполучення або злиття двох суміжних мовних одиниць будь-якого рівня, розташованих у певній лінійній послідовності в мовному потоці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. синтагма — СИНТА́ГМА, и, ж., лінгв. Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який виділяється в межах речення як певна синтаксична і інтонаційно-смислова єдність. Словник української мови у 20 томах
  3. синтагма — СИНТА́ГМА, и, ж., лінгв. Відрізок усного мовлення чи написаного тексту, який виділяється в межах речення як певна синтаксична і інтонаційно-смислова єдність. Синтагма.. Словник української мови в 11 томах