1. Орфографічний словник української мови

синочок

сино́чок

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синочок — див. син Словник синонімів Вусика
  2. синочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до синок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синочок — СИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сино́к. [Василь:] Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мій коханий!.. (М. Кропивницький); Дарма, думаю, хай висипляється синочок, хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяйнувать подужав (А. Словник української мови у 20 томах
  4. синочок — СИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сино́к. [Василь:] Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мій коханий!.. (Кроп., II, 1958, 179); Дарма, думаю, хай висипляється синочок, хай здоров’ячка закохує, щоб тоді хазяйнувать подужав (Тесл. Словник української мови в 11 томах