синочок
сино́чок
-чка, ч.
Зменш.-пестл. до синок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синочок — сино́чок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- синочок — див. син Словник синонімів Вусика
- синочок — СИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сино́к. [Василь:] Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мій коханий!.. (М. Кропивницький); Дарма, думаю, хай висипляється синочок, хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяйнувать подужав (А. Словник української мови у 20 томах
- синочок — СИНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сино́к. [Василь:] Домахо, моя вірна дружинонько! Сину мій, синочку мій коханий!.. (Кроп., II, 1958, 179); Дарма, думаю, хай висипляється синочок, хай здоров’ячка закохує, щоб тоді хазяйнувать подужав (Тесл. Словник української мови в 11 томах