1. Великий тлумачний словник сучасної мови

синтезувати

синтезува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

1》 Здійснювати синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати.

2》 хім. Одержувати, утворювати шляхом синтезу (у 4 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтезувати — синтезува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. синтезувати — Робити синтезу <�синтез>, сполучати, поєднувати, (образ) узагальнювати; (білки) одержувати, утворювати. Словник синонімів Караванського
  3. синтезувати — СИНТЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Робити синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. Схвильований розум її був не в стані синтезувати, зважувати якісь висновки (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. синтезувати — Синтезува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. синтезувати — СИНТЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Робити синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. Генеральна лінія дальшого розвитку, яку намічає найвищий орган нашої партії на чергове п’ятиріччя, синтезує волю і розум усієї партії... Словник української мови в 11 томах