1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сиро

си́ро

Присл. до сирий 1).

|| у знач. присудк. сл. Про наявність надмірної вологості, сирості де-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиро — си́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сиро — СИ́РО. Присл. до сири́й 1; // у знач. пред. Про наявність надмірної вологості, сирості де-небудь. Як чудно здалося у класі! Темно-темно, нечисто, сиро, а дітей – тьма (С. Васильченко); Осінь у лісі. Іде дощ. Сиро в окопах (А. Головко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. сиро — СИ́РО. Присл. до сири́й 1; // у знач. присудк. сл. Про наявність надмірної вологості, сирості де-небудь. Як чудно здалося у класі! Темно-темно, нечисто, сиро, а дітей — тьма (Вас., IV, 1960, 17); Осінь у лісі. Іде дощ. Словник української мови в 11 томах