1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сиротливий

сиротли́вий

рідко сирітливий, -а, -е.

1》 Який не має рідних, близьких; одинокий, покинутий, забутий.

2》 перен. Який міститься, розташований відособлено, окремо від інших; самітний.

|| Тужний, сумовитий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротливий — сиротли́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. сиротливий — СИРОТЛИ́ВИЙ, рідко СИРІТЛИ́ВИЙ, а, е, перен. Який міститься, розташований відособлено, окремо від інших; самітний. Чого ж тепер Кирило мовчить? Чому не заговорює гірких сліз сиротливої дочки свого безталанного товариша?.. (Панас Мирний); Осінь. Словник української мови у 20 томах
  3. сиротливий — САМІ́ТНИ́Й (САМО́ТНІЙ) (про предмет — один взагалі або розташований окремо від інших), ОДИНО́КИЙ, ПООДИНО́КИЙ (один із кількох розташованих окремо предметів); СИРОТЛИ́ВИЙ (який розташований окремо від інших). Словник синонімів української мови
  4. сиротливий — СИРОТЛИ́ВИЙ, рідко СИРІТЛИ́ВИЙ, а, е, 1. Який не має рідних, близьких; одинокий, покинутий, забутий. Чого ж тепер Кирило мовчить? Чому не заговорює гірких сліз сиротливої дочки свого безталанного товариша?.. (Мирний, III, 1954, 67). 2. перен. Словник української мови в 11 томах