скажений

скаже́ний

-а, -е.

1》 Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк.

|| рідко. Який має психічний розлад; божевільний.

|| у знач. ім. скажений, -ного, ч.; скажена, -ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка).

2》 Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний.

|| Який перебуває у стані несамовитості, шаленства.

|| Який виражає несамовитість, шаленство.

|| Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний.

|| Баский, гарячий (про коня).

3》 перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву.

|| Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.).

|| Дуже швидкий.

|| Рвучкий (про вітер).

|| Нестерпний (про холод, спеку та ін.).

|| З великими морозами; лютий (про зиму).

|| Бурхливий (про море).

|| Міцний (про тютюн).

|| Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін.

|| Неймовірний, дивовижний.

Мов скажений — а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скажений — скаже́ний прикметник хворий на сказ; несамовитий; дуже сильний Орфографічний словник української мови
  2. скажений — Шалений, нестямний, несамовитий, сам не свій, біснуватий, с. божевільний; (беззаконник) свавільний; (кінь) баский, гарячий, о. як змій; (- міру вияву) страшенний, інтенсивний, надзвичайний, (біг) дуже швидкий, (вітер) рвучкий, сердитий... Словник синонімів Караванського
  3. скажений — див. бешкетник; сердитий Словник синонімів Вусика
  4. скажений — СКАЖЕ́НИЙ, а, е. 1. Хворий на сказ; який сказився. Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький); Суперечку перебив крик хлопчаків, які з паліччям гналися за собакою й кричали: – Бийте її, бийте... Словник української мови у 20 томах
  5. скажений — Скажена собака і хазяїна кусає. Про дурного чоловіка, який намагається заподіяти лихо навіть своєму працедавцеві. Скаженому псови уступи з дороги. Не май справи з лихим чоловіком. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. скажений — скаже́ний (скаже́на) соба́ка. Уживається як лайка. (Самрось:) А бодай ти не діждала, щоб я об тебе паскудив руки на перший день Великодня. (Зінька:) Харцизе, скажена собако! (М. Кропивницький). як (мов, на́че і т. ін.) скаже́ний. Фразеологічний словник української мови
  7. скажений — БАСКИ́Й (про коней — дуже жвавий, рухливий), ПОРСКИ́Й рідше, ГАРЯ́ЧИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Єремія в одну мить повернув коня назад: просто на нього летів баский чорний кінь, а на коні стримів сухорлявий козак (І. Словник синонімів української мови
  8. скажений — Скаже́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. скажений — СКАЖЕ́НИЙ, а, е. 1. Хворий на сказ; який сказився. Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах