1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скандальний

сканда́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до скандал.

|| Який, набуваючи широкого розголосу, ганьбить, ставить у незручне, неприємне становище кого-небудь.

2》 Який містить опис, що ганьбить кого-небудь. Скандальна хроніка.

3》 Схильний до скандалів (у 2 знач.), який раз у раз влаштовує скандали. Скандальна людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скандальний — сканда́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скандальний — (випадок) неподобний, с. жахливий; (- подробиці) сенсаційний; (кінець) безславний; (матеріял) компромітаційний, очорнювальний, ок. знеславчий; (- вдачу) сварливий, звадливий; (- поведінку) ганебний. Словник синонімів Караванського
  3. скандальний — [скандал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. скандальний — СКАНДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сканда́л; // Який, набуваючи широкого розголосу, ганьбить, ставить у незручне, неприємне становище кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. скандальний — Сканда́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скандальний — СКАНДА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сканда́л; // Який, набуваючи широкого розголосу, ганьбить, ставить у незручне, неприємне становище кого-небудь. Словник української мови в 11 томах