скарбниця

скарбни́ця

-і, ж.

1》 Урядова установа, яка відає державними коштами, державним майном.

Державна скарбниця — спеціальний орган, що забезпечує збір державних доходів і їх використання згідно з державним бюджетом, а також здійснює управління державним боргом, емісію скарбничих білетів та цінних паперів.

2》 Кошти, гроші.

3》 іст. Адміністративна установа Запорізької Січі, яка відала коштами.

|| Місце на Запорізькій Січі, де будували човни, виготовляли зброю і т. ін.

4》 Місце, приміщення, де зберігаються скарби.

|| Скринька, шкатулка для зберігання коштовностей, грошей і т. ін.

5》 Місце зосередження яких-небудь природних цінностей.

6》 чого, яка. Сукупність культурних і духовних цінностей, створених людиною. Скарбниця світової літератури.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарбниця — скарбни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скарбниця — а. фіск, казна; (державна) каса; (сховок цінностей) сейф; (поезії) надбання; скарбівниця, скарбівня. Словник синонімів Караванського
  3. скарбниця — СКАРБНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Урядова установа, яка відає державними коштами, державним майном. Знаменита мандрівка Катерини до Криму влітку 1787 року .. коштувала державній скарбниці близько десяти мільйонів карбованців (С. Словник української мови у 20 томах
  4. скарбниця — СКАРБНИ́ЦЯ (урядова установа, яка відає державними коштами), КАЗНА́ заст. Державна скарбниця; Там (у кузні) сперечались в ночі й ранки.. Про справи миру волосного, Про плями сонячні тьмяні, Про віру графа Льва Толстого І непорядки у казні (А. Малишко). Словник синонімів української мови
  5. скарбниця — СКАРБНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Урядова установа, яка відає державними коштами, державним майном. Знаменита мандрівка Катерини до Криму влітку 1787 року.. коштувала державній скарбниці близько десяти мільйонів карбованців (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах
  6. скарбниця — рос. казна (від тюрк. — сховище грошей) — 1. Фінансові ресурси держави, централізовані державні джерела фінансів. 2. Сховище грошей і цінностей державців, королів, царів, монастирів в історичному минулому. Eкономічна енциклопедія
  7. скарбниця — Скарбниця, -ці ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище. К. ЦН. 237. К. ЧР. 427. До мене пишуть про царську корону, що ніби в князя Василя в скарбниці лежить-блищить на золотій полиці і сяєвом підземний склеп сповняє. К. ЦН. 249. Словник української мови Грінченка