скарбівня

Значення в інших словниках

1. скарбівня — скарбі́вня іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. скарбівня — СКАРБІ́ВНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що скарбни́ця. – Ідіте ж, вірні слуги, принесіте Важкий ланцюг з скарбівні щирозлотий (П. Куліш); Поезія мусить користати з тих образів, нагромаджених уже в самій скарбівні мови, тим більше, що вони вже поетичні самі собою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
3. скарбівня — СКАРБІ́ВНЯ, і, ж., рідко. Те саме, що скарбни́ця. — Ідіте ж, вірні слуги, принесіте Важкий ланцюг з скарбівні щирозлотий (П. Куліш, Вибр., 1969, 380); Поезія мусить користати з тих образів, нагромаджених уже в самій скарбівні мови, тим більше, що вони вже поетичні самі собою (Фр., XVI, 1955, 263). Словник української мови в 11 томах
4. скарбівня — Скарбівня, -ні ж. 1) Казначейство. Повітова скарбівня. О. 1861. X. 146. 2) Сокровищница. К. Дз. 213. Святе насліддя — слово! Воно бо скарбівня нашого духа. К. ХП. 134. Словник української мови Грінченка