1. Великий тлумачний словник сучасної мови

склепувати

I скл`епувати-ую, -уєш, недок., склепати, склепаю, склепаєш і склеплю, склеплеш; мн. склепають і склеплють; док., перех.

1》 Клепаючи, з'єднувати, скріплювати що-небудь.

2》 тільки док., розм. Клепаючи, виготовити що-небудь.

3》 перен. Робити що-небудь наспіх, недбало, абияк.

II склепув`ати-ую, -уєш, недок., перех., діал.

Будувати склеп (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепувати — скле́пувати дієслово недоконаного виду склепува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. склепувати — СКЛЕПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. Будувати склеп (у 1 знач.). Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молоду Бондарівну гарно поховати (П. Чубинський). СКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Словник української мови у 20 томах
  3. склепувати — СКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКЛЕПА́ТИ, склепа́ю, склепа́єш і склеплю́, скле́плеш; мн. склепа́ють і скле́плють; док., перех. 1. Клепаючи, з’єднувати, скріплювати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  4. склепувати — Склепувати, -пую, -єш гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати. Чуб. V. 428. Словник української мови Грінченка