скляніти
скляні́ти
-ію, -ієш, недок.
1》 Вирізнятися скляним блиском.
2》 перен. Робитися, ставати нерухомим, застиглим (про очі).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скляніти — скляні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скляніти — СКЛЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Виділятися скляним блиском. Твердо скляніють його [університету] високі вікна (Ю. Бедзик). 2. Набувати властивості скла. * Образно. Словник української мови у 20 томах
- скляніти — СКЛЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Виділятися скляним блиском. Твердо скляніють його [університету] високі вікна (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 41). 2. перен. Робитися, ставати нерухомим, застиглим (про очі). Олена підбігла до ліжка. Словник української мови в 11 томах