1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скородити

скоро́дити

-джу, -диш, недок., перех. і без додатка.

1》 Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати.

|| чим. Залишати на чому-небудь сліди у вигляді довгих заглибин.

2》 розм. Те саме, що дряпати I 1).

3》 перен., рідко. Завдавати ударів кому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скородити — скоро́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скородити — Боронувати; ЖМ. дряпати; (ребра) п. рахувати, лічити; Ф. бити. Словник синонімів Караванського
  3. скородити — див. боронувати; гребти Словник синонімів Вусика
  4. скородити — СКОРО́ДИТИ, джу, диш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати. Онися тикнула йому в руки граблі, й він мусив скородити, а потім чистити доріжки (І. Словник української мови у 20 томах
  5. скородити — БОРОЗНИ́ТИ (залишати на чому-небудь сліди у вигляді довгих заглибин), ОРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм. Вона дивилась на Дробота глибокими очима, печальна зморшка борознила широке чоло (С. Словник синонімів української мови
  6. скородити — Скоро́дити, -ро́джу, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скородити — СКОРО́ДИТИ, джу, диш, недок., перех. і без додатка. 1. Розпушувати землю бороною, граблями; боронувати. Онися тикнула йому в руки граблі, й він мусив скородити, а потім чистити доріжки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. скородити — Скоро́дити, -джу, -диш гл. Бороновать передъ посѣвомъ. Вас. 196. Чуб. VII. 401. Він оре, скороде, конопельки сіє. Мет. 309. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821. Словник української мови Грінченка