скорчуватися

ско́рчуватися

-уюся, -уєшся, недок., рідко, скорчитися, -чуся, -чишся, док.

1》 Вигинатися, кривитися в корчах.

2》 Дуже згинатися (у 2 знач.).

Скорчитися в три погибелі — дуже зігнутися, згорбитися.

3》 Набирати певного виразу (про обличчя).

4》 тільки док., розм. Вмерти, згинути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорчуватися — ско́рчуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скорчуватися — СКО́РЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко, СКО́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Вигинатися, кривитися в корчах. Він увесь тремтів, як у трясці, скорчувався і ховався під подушкою (Панас Мирний); Він скорчився од болю (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. скорчуватися — ЗІГНУ́ТИСЯ (про людину або частини її тіла — стати зігнутим), ЗІБГА́ТИСЯ, ЗОБГА́ТИСЯ рідше, СКУ́ЛИТИСЯ, СКАРЛЮ́ЧИТИСЯ розм., СКО́РЧИТИСЯ розм., СКОЦЮ́РБИТИСЯ розм., СКОЦЮ́БИТИСЯ рідше, СКРЮ́ЧИТИСЯ розм., СКОРО́БИТИСЯ розм.; ЗГОРНУ́ТИСЯ із сл. Словник синонімів української мови
  4. скорчуватися — СКО́РЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко, СКО́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Вигинатися, кривитися в корчах. Він увесь тремтів, як у трясці, скорчувався і ховався під подушкою (Мирний, І, 1954, 362); Він скорчився од болю (Коцюб., І, 1955, 407). Словник української мови в 11 томах