скритний

скри́тний

-а, -е.

1》 Який приховує свої почуття, настрої і т. ін., неохоче спілкується з іншими; замкнутий.

|| Власт. такій людині.

2》 Якого приховують від людських очей; таємний; потайний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скритний — СКРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Який приховує свої почуття, настрої і т. ін., неохоче спілкується з іншими; замкнутий. [Маруся:] Та скритний же який [Василь]! Нікому того не покаже, не признається (Панас Мирний); Дівчина росла невеселою, спритною (із журн. Словник української мови у 20 томах
  2. скритний — СКРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Який приховує свої почуття, настрої і т. ін., неохоче спілкується з іншими; замкнутий. [Маруся:] Та скритний же який [Василь]! Нікому того не покаже, не признається (Мирний, V, 1955, 25); Дівчина росла невеселою, спритною (Мист. Словник української мови в 11 томах