1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скрутнути

скрутну́ти

-ну, -неш, док., перех., розм.

Однокр. до скручувати 2-5), 9).

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрутнути — скрутну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скрутнути — СКРУТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, розм. Однокр. до скру́чувати 2–5, 9. Терешко швидко знайшов .. галузку, наліг на неї, .. міцно скрутнувши її, одірвав від прикорня (Г. Епік); Час від часу вони [білогвардійці] на мить зупиняються .. Словник української мови у 20 томах
  3. скрутнути — СКРУТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до скру́чувати 2-5, 9. Терешко швидко знайшов.. галузку, наліг на неї,.. міцно скрутнувши її, одірвав від прикорня (Епік, Тв., 1958, 413); Час від часу вони [білогвардійці] на мить зупиняються.. Словник української мови в 11 томах
  4. скрутнути — Скрутнути, -ну, -неш гл. Поворотить, крутнуть. Скрутнула головою і мовчки вийшла з хати. Мир. Пов. II. 46. Поклав на одного коня руку, — той тілки головою скрутнув. Мнж. 30. Словник української мови Грінченка