1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скріплювати

скрі́плювати

-юю, -юєш і скріпляти, -яю, -яєш, недок., скріпити, скріплю, скріпиш; мн. скріплять; док., перех.

1》 чим і без додатка. З'єднувати одне з одним, приєднувати одне до одного.

|| Об'єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним.

|| Робити ґрунт щільним, унеможливлюючи зсуви і т. ін.

2》 чим і без додатка, перен. Робити кого-, що-небудь більш стійким, міцним, непорушним.

|| Згуртовувати, єднати.

|| рідко. Підтримувати кого-небудь морально, бути розрадою в тяжкі хвилини.

3》 чим і без додатка. Засвідчувати ділові папери, документи підписом, печаткою.

|| Узаконювати щось, оформивши відповідні документи.

|| перен. Підтверджувати, підкріплювати щось чим-небудь.

4》 рідко. Підсумовувати, стверджувати сказане раніше.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скріплювати — скрі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скріплювати — СКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРІПИ́ТИ, скріплю́, скрі́пиш; мн. скрі́плять; док., що. 1. чим і без дод. З'єднувати одне з одним, приєднувати одне до другого. Словник української мови у 20 томах
  3. скріплювати — скріплювати зміцнювати (ст)||кріпит Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. скріплювати — З'Є́ДНУВАТИ (об'єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини — деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИ рідше, ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИ рідко; СХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (перев. швидко або тимчасово); ЗЧІ́ПЛЮВАТИ, ЗЧЛЕНО́ВУВАТИ техн. Словник синонімів української мови
  5. скріплювати — СКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРІПИ́ТИ, скріплю́, скрі́пиш; мн. скрі́плять; док., перех. 1. чим і без додатка. З’єднувати одне з одним, приєднувати одне до другого. Словник української мови в 11 томах