скутий
ску́тий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скувати і скути.
|| у знач. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Позбавлений невимушеності, легкості, природності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скутий — ску́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- скутий — СКУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до скува́ти і ску́ти. Волочили [в'язні] на ногах важкі ланцюги. Руки їх теж були скуті (Н. Рибак); За голим столом, скутий вузьким пальтом поверх кожушка, сидів начполіт (П. Панч); Неосудного вдарив параліч. Словник української мови у 20 томах
- скутий — СКУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скува́ти і ску́ти. Волочили [в’язні] на ногах важкі ланцюги. Руки їх теж були скуті (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах
- скутий — Скутий, -а, -е Скованный. Словник української мови Грінченка