скіфи

скі́фи

-ів, мн. (одн. скіф, -а, ч.; скіф'янка, -и, ж.).

Степові племена, які населяли південну частину території сучасної України в 1 тис. до н. е. – на початку 1 тис. н. е.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скіфи — СКІ́ФИ, ів, мн. (одн. скіф, а, ч.; скіф'я́нка, рідко скі́фка и і скіфи́ня, і, ж.). Степові племена, які населяли південну частину території сучасної України в І тисячолітті до н. е. – на початку І тисячоліття н. Словник української мови у 20 томах
  2. скіфи — Іраномовні племена, що в VII ст. до н.е. — III ст. н.е. жили у Пн. Причорномор'ї; осн. заняття: скотарство, землеробство, торгівля; у VII ст. до н.е. походи на країни Передньої Азії; у VI ст. до н.е. утворили протодержавне об'єднання; бл. 514 до н.е. Універсальний словник-енциклопедія
  3. скіфи — СКІ́ФИ, ів, мн. (одн. скіф, а, ч.; скіф’я́нка, и. ж.). Степові племена, які населяли південну частину території сучасної УРСР в І тисячолітті до н. е.— на початку І тисячоліття н. Словник української мови в 11 томах