1. Великий тлумачний словник сучасної мови

слабіти

слабі́ти

-ію, -ієш, недок.

1》 Те саме, що слабнути.

2》 Бути слабим (у 1 знач.); хворіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабіти — слабі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. слабіти — див. хворіти Словник синонімів Вусика
  3. слабіти — Слабішати, слабшати, зіслабішати, зіслабшити, послабішати, послабшати, незмагати, незмогти Словник чужослів Павло Штепа
  4. слабіти — СЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що сла́бнути. Усе так само ходила удова на поденщину, та усе менша їй плата була, затим, що вона усе старіла, слабіла, все більш тратила міць і прудкість (Марко Вовчок); Робота взимку... Словник української мови у 20 томах
  5. слабіти — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. слабіти — СЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що сла́бнути. Усе так само ходила удова на поденщину, та усе менша їй плата була, затим, що вона усе старіла, слабіла, все більш тратила міць і прудкість (Вовчок, І, 1955, 314); Робота взимку... Словник української мови в 11 томах
  7. слабіти — Слабіти, -бію, -єш гл. = слабувати. На очі слабів. КС. 1884. VIII. 720. Словник української мови Грінченка