слабіти
див. хворіти
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слабіти — слабі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- слабіти — -ію, -ієш, недок. 1》 Те саме, що слабнути. 2》 Бути слабим (у 1 знач.); хворіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слабіти — Слабішати, слабшати, зіслабішати, зіслабшити, послабішати, послабшати, незмагати, незмогти Словник чужослів Павло Штепа
- слабіти — СЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що сла́бнути. Усе так само ходила удова на поденщину, та усе менша їй плата була, затим, що вона усе старіла, слабіла, все більш тратила міць і прудкість (Марко Вовчок); Робота взимку... Словник української мови у 20 томах
- слабіти — СЛА́БНУТИ (втрачати силу, ставати слабшим), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ШАТИ, СЛАБІ́ТИ, БЕЗСИ́ЛІТИ рідше, ПІДУПАДА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИСЯ, ЗДАВА́ТИ, НИ́ДІТИ, НИ́КНУТИ, ВИДИХА́ТИСЯ, КВО́ЛІТИ, ХИ́РІТИ, ПОНИКА́ТИ, ОСЛАБА́ТИ рідше, ЧУ́ЧВЕРІТИ розм., ПЛЮГА́ВІТИ зневажл. Словник синонімів української мови
- слабіти — СЛАБІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Те саме, що сла́бнути. Усе так само ходила удова на поденщину, та усе менша їй плата була, затим, що вона усе старіла, слабіла, все більш тратила міць і прудкість (Вовчок, І, 1955, 314); Робота взимку... Словник української мови в 11 томах
- слабіти — Слабіти, -бію, -єш гл. = слабувати. На очі слабів. КС. 1884. VIII. 720. Словник української мови Грінченка