слободи

слобо́ди

ід, мн., іст.

Пільги, привілеї, які надавалися на певний час тим, хто оселився на незаселених землях.

|| Незаселені землі, на яких селилися ті, хто втікав від панського гніту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слободи — СЛОБО́ДИ, бі́д, мн., іст. Пільги, привілеї, які надавалися на певний час тим, що оселялися на незаселених землях. Людей закликали на слободи на двадцять років, слободи вже кінчаються, а селяни не хочуть втрачати волі: і одні пробують тікати... Словник української мови у 20 томах
  2. слободи — СЛОБО́ДИ, бі́д, мн., іст. Пільги, привілеї, які надавалися на певний час тим, що оселялися на незаселених землях. Людей закликали на слободи на двадцять років, слободи вже кінчаються, а селяни не хочуть втрачати волі: і одні пробують тікати... Словник української мови в 11 томах