1. Великий тлумачний словник сучасної мови

словесний

слове́сний

-а, -е.

1》 Прикм. до слово 1).

2》 Який здійснюється за допомогою слів.

|| Який змальовується, передається за допомогою слова.

|| Текстовий (на відміну від музичного).

|| Не закріплений письмово; усний. Словесна обіцянка.

3》 Стос. до словесності (у 1-3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. словесний — слове́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. словесний — кн. вербальний; (обіт) усний, на словах; (засіб) мовний. Словник синонімів Караванського
  3. словесний — [словеснией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. словесний — СЛОВЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сло́во 1, слове́сність 1–3. У своїх поглядах на мову, а також у практичному застосуванні словесного матеріалу Панас Мирний виступає продовжувачем шевченківських традицій (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. словесний — У́СНИЙ (не письмовий), СЛОВЕ́СНИЙ, ВЕРБА́ЛЬНИЙ. Усна заява; Застосування тільки одного словесного (вербального) методу змушує учнів вдаватися до механічного заучування (з посібника); Вербальна нота. Словник синонімів української мови
  6. словесний — Слове́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. словесний — СЛОВЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сло́во 1. У своїх поглядах на мову, а також у практичному застосуванні словесного матеріалу Панас Мирний виступає продовжувачем шевченківських традицій (Курс іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах
  8. словесний — Словесний, -а, -е Словесный. Хто з ним на прю словесну стане. К. Іов. 19. Словник української мови Грінченка