1. Великий тлумачний словник сучасної мови

слухавка

слу́хавка

-и, ж.

1》 розм. Частина телефонного апарата, признач. безпосередньо для слухання.

2》 зах. Телефонна трубка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слухавка — слу́хавка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. слухавка — (телефонна) трубка; (лікарська) стетоскоп. Словник синонімів Караванського
  3. слухавка — СЛУ́ХАВКА, и, ж., розм. Частина телефонного апарата, признач. безпосередньо для слухання і говоріння; телефонна трубка. Заграничний політик покинув писання, підійшов до телефону, віддзвонив і притулив слухавки до вух (І. Словник української мови у 20 томах
  4. слухавка — ТРУБКА (частина пристрою або приладу у формі невеликої труби), РУ́РКА розм.; СТЕТОСКО́П (для вислухування серця і легень); СЛУ́ХАВКА (телефонна). Затягнута в білий халатик дівчина.. Словник синонімів української мови
  5. слухавка — СЛУ́ХАВКА, и, ж., розм. Частина телефонного апарата, признач. безпосередньо для слухання і говоріння; телефонна трубка. Заграничний політик покинув писання, підійшов до телефону, віддзвонив і притулив слухавки до вух (Фр. Словник української мови в 11 томах