1. Великий тлумачний словник сучасної мови

слізний

слі́зний

-а, -е.

1》 анат. Стос. до виділення сліз.

Слізна залоза — залоза, яка виробляє сльозову рідину.

Слізне озеро — розширення очної щілини біля медіального кута ока, куди поступає слізна рідина із кон'юнктивального мішка.

Слізний апарат — сукупність органів, що виробляють і відводять слізну рідину.

Слізний мішок — структурна частина сльозовідвідних шляхів; розширений верхній кінець носослізної протоки.

Слізні органи — парні органи, що продукують слізну рідину і відводять її у порожину носа.

2》 Стос. до сльози.

|| перен. Пов'язаний зі стражданнями, горем і т. ін.

3》 Повний сліз (про очі).

4》 Сповнений скарг, прохань і т. ін. і розрахований на те, щоб розчулити кого-небудь, викликати співчуття.

|| Жалібний (про тон, голос).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слізний — слі́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слізний — (канал) сльозовий; (лист) П. перечулений; (тон) жалібний, благальний; пр. СЛІЗНО, (просити) сльозами, с. Христом-Богом і п. ф. від слізний. Словник синонімів Караванського
  3. слізний — СЛІ́ЗНИЙ, а, е. 1. анат. Стос. до виділення сліз. Слізні залози; Слізний канал; Слізний мішок. 2. Стос. до сльози. Де плаче сестричка – слізная криничка (Сл. Б. Грінченка); По запалих щоках [брата] текли сльози й ховалися у вусах. Словник української мови у 20 томах
  4. слізний — Слі́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слізний — СЛІ́ЗНИЙ, а, е. 1. анат. Стос. до виділення сліз. Слізні залози; Слізний канал; Слізний мішок. 2. Стос. до сльози. Де плаче сестричка — слізная криничка (Сл. Гр.); По запалих щоках [брата] текли сльози й ховалися у вусах. Словник української мови в 11 томах
  6. слізний — Слізний, -а, -е Слезный, изъ слезъ. Де плаче сестричка — слізная криничка. н. п. Словник української мови Грінченка