1. Великий тлумачний словник сучасної мови

смутний

смутни́й

смутен, -тна, -тне.

1》 Який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний.

|| Який виражає смуток, сумний настрій.

2》 Сповнений, пройнятий смутком.

|| Який минає, проходить і т. ін. у смутку; невеселий, безрадісний.

3》 Який викликає смуток.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смутний — смутни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смутний — СУМНИЙ, ЖУРНИЙ, ЗАСМУЧЕНИЙ; (- дні) невеселий, безрадісний. Словник синонімів Караванського
  3. смутний — див. сумний Словник синонімів Вусика
  4. смутний — [смутний] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. смутний — СМУТНИ́Й, СМУ́ТЕН, тна́, тне́. 1. Який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить (Т. Шевченко); Рибалки були веселі, жартували .. Словник української мови у 20 томах
  6. смутний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. смутний — Смутни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. смутний — СМУТНИ́Й, СМУ́ТЕН, тна́, тне́. 1. Який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний. Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить (Шевч., II, 1953, 131); Рибалки були веселі, жартували.. Словник української мови в 11 томах