смутно
сму́тно
Присл. до смутний.
|| у знач. присудк. сл.
|| у сполуч. зі спол. що. Про почуття жалю, що виникає внаслідок чого-небудь; прикро.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смутно — сму́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- смутно — Сумно і всі мож. пох. від СМУТНИЙ; (з нст. сл. що) прикро. Словник синонімів Караванського
- смутно — див. тривожно Словник синонімів Вусика
- смутно — 1. невиразно, неясно, туманно, мла, імла, див. пелена 2. це сумно Словник чужослів Павло Штепа
- смутно — СМУ́ТНО. 1. Присл. до смутни́й. Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана, під гаєм, І смутно, сумно позирає На той широкий божий став (Т. Шевченко); Дарка всміхнулась уперше за всю розмову і то смутно (Леся Українка); Вона .. Словник української мови у 20 томах
- смутно — СМУ́ТНО. Присл. до смутни́й. Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана, під гаєм, І смутно, сумно позирає На той широкий божий став (Шевч., II, 1963, 354); Дарка всміхнулась уперше за всю розмову і то смутно (Л. Укр., III, 1952, 652); Вона.. Словник української мови в 11 томах