1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сміхотливо

сміхотли́во

Присл. до сміхотливий 2), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміхотливо — сміхотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. сміхотливо — СМІХОТЛИ́ВО. Присл. до сміхотли́вий 1, 2. Дідусь не заперечував. Чухав тільки за вухом, біля лисини, поморгував сміхотливо очима (Ю. Збанацький); Устина зручним порухом поправила хустку, сміхотливо відкопилила повні уста (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. сміхотливо — СМІХОТЛИ́ВО. Присл. до сміхотли́вий 2, 3. Дідусь не заперечував. Чухав тільки за вухом, біля лисини, поморгував сміхотливо очима (Збан., Мор. чайка, 1959, 27); Устина зручним порухом поправила хустку, сміхотливо відкопилила повні уста (Стельмах, І, 1962, 262). Словник української мови в 11 томах