сміхотливо
СМІХОТЛИ́ВО.
Присл. до сміхотли́вий 1, 2.
Дідусь не заперечував. Чухав тільки за вухом, біля лисини, поморгував сміхотливо очима (Ю. Збанацький);
Устина зручним порухом поправила хустку, сміхотливо відкопилила повні уста (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сміхотливо — сміхотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- сміхотливо — Присл. до сміхотливий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- сміхотливо — СМІХОТЛИ́ВО. Присл. до сміхотли́вий 2, 3. Дідусь не заперечував. Чухав тільки за вухом, біля лисини, поморгував сміхотливо очима (Збан., Мор. чайка, 1959, 27); Устина зручним порухом поправила хустку, сміхотливо відкопилила повні уста (Стельмах, І, 1962, 262). Словник української мови в 11 томах