сновигати

сновига́ти

-аю, -аєш, недок., розм.

1》 Ходити без певної мети, без визначеного напрямку.

|| Поспішно рухатися, снувати в різних напрямках, назад і вперед.

2》 перен. Переходити з одного предмета на інший, не зосереджуючись ні на чому (про очі, погляд, думки і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сновигати — сновига́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сновигати — Рухатись туди-сюди; (без діла) вештатися, шастати; (- очі) блукати. Словник синонімів Караванського
  3. сновигати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  4. сновигати — [сновиегатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. сновигати — СНОВИГА́ТИ див. сновиґа́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. сновигати — НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. сновигати — Сновига́ти, -га́ю, -га́єш і сновиґа́ти, -ґа́ю, -ґа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сновигати — СНОВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. Ходити без певної мети, без визначеного напрямку. Пожежу вгасили, люди розійшлись. Тільки три постаті хазяїв сновигали по пожарищі, мов тіні (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. сновигати — Сновигати, -гаю, -єш, сновиґати, -ґаю, -єш гл. Сновать, слоняться. А сестра уже й поздоровіла, уже й по хаті сновигає. Рудч. Ск. І. 137. Словник української мови Грінченка