соборність

собо́рність

-ності, ж.

1》 Властивість за знач. соборний 3).

2》 Морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є: відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток та ін.

3》 Єдність усіх територій тієї чи іншої держави.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соборність — (України) див. соборництво Словник чужослів Павло Штепа
  2. соборність — собо́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. соборність — СОБО́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Вільна єдність багатьох людей, об'єднаних любов'ю до Бога один одного (як одна з основних категорій православ'я). * Образно. О музики благословенна соборність (М. Бажан). 2. Властивість за знач. собо́рний... Словник української мови у 20 томах
  4. соборність — СОБО́РНІСТЬ, ності, ж., заст. Властивість за знач. собо́рний 3. Словник української мови в 11 томах
  5. соборність — [соборн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  6. соборність — СОБОРНІСТЬ — ключове поняття рос. релігійно-філософської думки XIX — XX ст. С. визначалася Хомяковим і пізніше Бердяєвим як подолання кофлікту між індивідуальністю і колективом у спільному діянні любові... Філософський енциклопедичний словник