солодко
со́лодко
1》 Присл. до солодкий.
2》 у знач. присудк. сл. Про відчуття солодкого смаку.
3》 у знач. присудк. сл. Про приємні відчуття, яких зазнає хто-небудь; дуже приємно.
4》 у знач. присудк. сл., перев. із част. не. Про стан достатку, забезпеченості, задоволення чим-небудь і т. ін.; добре.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солодко — со́лодко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- солодко — СО́ЛОДКО. 1. Присл. до соло́дкий. “Я чув колись, що у панів, Мов у царів, Срібло та золото скрізь сяє, Що буцім би пани так хороше живуть Та солодко їдять і п'ють” (Л. Словник української мови у 20 томах
- солодко — Со́лодко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- солодко — СО́ЛОДКО. 1. Присл. до соло́дкий. «Я чув колись, що у панів, Мов у царів, Срібло та золото скрізь сяє, Що буцім би пани так хороше живуть Та солодко їдять і п’ють» (Гл., Вибр., 1951, 45); Як у дружбі жити, так солодко їсти й пити! (Ів., Про бджілку.. Словник української мови в 11 томах