1. Великий тлумачний словник сучасної мови

соломинка

соломи́нка

-и, ж.

Зменш.-пестл. до соломина.

|| перен. Єдина, хоч і безнадійна можливість вийти із скрутного становища. Соломинка порятунку. Хапатися за соломинку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соломинка — соломи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. соломинка — [соломинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  3. соломинка — СОЛОМИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до соломи́на. Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках (Панас Мирний); Дідусь було з кисличок дубових чорнило їм робить, соломинкою писати бублички вчить їх було (А. Словник української мови у 20 томах
  4. соломинка — трима́тися (держа́тися) на соломи́нці (на павути́нці). Перебувати в загрозливому, безнадійному становищі; бути близьким до загибелі. Фразеологічний словник української мови
  5. соломинка — СОЛОМИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до соломи́на. Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках (Мирний, І, 1954, 281); Дідусь було з кисличок дубових чорнило їм робить, соломинкою писати бублички вчить їх було (Тесл. Словник української мови в 11 томах
  6. соломинка — Соломина, -ни ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ном. № 9783. ум. соломинка. Словник української мови Грінченка