соломка

соло́мка

-и, ж.

1》 збірн. Зменш.-пестл. до солома.

|| у знач. присл. соломкою.

2》 Те саме, що соломинка.

3》 збірн., спец. Стебла льону, конопель.

4》 Назва деяких сортів цукерок, печива, макаронів і т. ін., що мають вигляд вузьких довгих паличок або трубочок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соломка — соло́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. соломка — СОЛО́МКА, и, ж. 1. збірн. Зменш.-пестл. до соло́ма. Підріс і Дениско .. Хату замітає оце, соломку пхає у грубу (А. Тесленко); – Коли б то знав, де впадеш, – казав колись мій дід, – соломки б підстелив! (В. Словник української мови у 20 томах
  3. соломка — соло́мка (суло́мка) село (ст) ◊ соломка виліза́є вул. про людину, чиї манери, поведінка виявляють її сільське походження (ст)|| = виглядає село ◊ хлоп-суломка ну́миру айнц → хлоп Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. соломка — (-и) ж. 1. крим. Чай. БСРЖ, 553; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 365. 2. нарк. Суміш махорки з гашишем. [Шура:] Ну, соломку. В наше врем'я це діло називалося марафєт. Чули? А по-вашому як? Дурь? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 553; СЖЗ, 95. 3. нарк. Словник жарґонної лексики української мови
  5. соломка — СОЛО́МКА, и, ж. 1. збірн. Зменш.-пестл. до соло́ма. Підріс і Дениско.. Хату замітає оце, соломку пхає у грубу (Тесл., З книги життя, 1949, 72); Наспіла молотьба.. Ще за три дні батько гладенько вистругав тік і притрусив його соломкою (Панч, На калин. Словник української мови в 11 томах