сонатний
сона́тний
-а, -е.
Прикм. до соната.
|| Який структурно, за формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов'язується чимсь з нею.
Сонатне алегро — форма музичного твору, побудована на протиставленні й розвиткові двох тем, зазвичай контрастних.
Сонатна форма — побудова музичних творів, що спирається на протиставлення і розвиток двох тем у різних тональностях.
Сонатний цикл — багаточастинна музична форма, в якій перша частина зазвичай написана у сонатній формі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонатний — сона́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- сонатний — СОНА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сона́та. Сонатний цикл; // Який структурно, формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов'язується чимсь з нею. Діалектику шевченківської драматургії композитор [С. Словник української мови у 20 томах
- сонатний — СОНА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сона́та; // Який структурно, формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов’язується чимсь з нею. Діалектику шевченківської драматургії композитор [С. Словник української мови в 11 томах