сонатний
СОНА́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до сона́та.
Сонатний цикл;
// Який структурно, формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов'язується чимсь з нею.
Діалектику шевченківської драматургії композитор [С. Людкевич] показав у складній, але логічній і стрункій наскрізній формі, що поєднує монотематичний тип розвитку з сонатним (з наук.-попул. літ.);
Сонатне мислення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонатний — сона́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- сонатний — -а, -е. Прикм. до соната. || Який структурно, за формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов'язується чимсь з нею. Сонатне алегро — форма музичного твору, побудована на протиставленні й розвиткові двох тем, зазвичай контрастних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонатний — СОНА́ТНИЙ, а, е. Прикм. до сона́та; // Який структурно, формою або якими-небудь ознаками нагадує сонату, пов’язується чимсь з нею. Діалектику шевченківської драматургії композитор [С. Словник української мови в 11 томах