1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сошник

сошни́к

-а, ч.

1》 Гостра металева частина сохи, культиватора, плуга і т. ін., що зрізає шар землі.

2》 Пристрій у сівалці чи садильній машині, за допомогою якого висівають насіння або садять рослини.

3》 Металева пластина в лафеті артилерійської гармати, що стримує відкочування гармати в момент пострілу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сошник — сошни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сошник — СОШНИ́К, а́, ч. 1. Гостра металева частина сохи, культиватора, плуга і т. ін., що зрізає шар землі. Археологічні дані свідчать про те, що на IX ст. в Поволжі уже появилася соха з залізним сошником, яка почала витісняти залізну мотику (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. сошник — СОШНИ́К, а́, ч. 1. Гостра металева частина сохи, культиватора, плуга і т. ін., що зрізає шар землі. Археологічні дані свідчать про те, що на IX ст. в Поволжі уже появилася соха з залізним сошником, яка почала витісняти залізну мотику (Іст. Словник української мови в 11 томах
  4. сошник — Сошник, -ка м. Сошникъ, рѣзакъ въ сохѣ. Ном., ст. 300, № 370. Словник української мови Грінченка