1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спадковий

спадко́вий

-а, -е.

1》 Стос. до спадковості; пов'язаний із спадковістю.

Спадкові захворювання — захворювання людини, зумовлені хромосомними і генними мутаціями.

2》 Стос. до спадщини, спадку.

|| Одержаний у спадщину, належний кому-небудь за правом спадщини. Спадкове ім'я.

Спадкова трансмісія — перехід права на прийняття спадку в разі, якщо закликаний до успадкування по заповіту або по закону помер після відкриття спадку, не встигнувши його прийняти.

Спадкове право — галузь права, що регулює перехід майна померлої особи до її спадкоємців.

3》 Родовий, з діда-прадіда.

|| Який передається з покоління до покоління (про ремесло, фах і т. ін.).

|| рідко. Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості і т. ін.); корінний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадковий — спадко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спадковий — (хист) вроджений, жм. родимий; (рибалка) родовий, родинний, з крови й кости, з діда-прадіда; (хутір) успадкований, спадкоємний; (житель) корінний. Словник синонімів Караванського
  3. спадковий — [спадковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. спадковий — СПАДКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до спадковості; пов'язаний із спадковістю. – Можливо, це в нього спадкове. Я маю на увазі характер (О. Довженко); Найбільша увага приділяється тепер питанню про спадкову передачу кров'яних груп (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. спадковий — КОРІННИ́Й (про населення певної місцевості, представників якогось середовища тощо), КРО́ВНИЙ розм., СПОКОНВІ́ЧНИЙ, ОДВІ́ЧНИЙ, СПАДКО́ВИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  6. спадковий — Спадко́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спадковий — СПАДКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до спадковості; пов’язаний із спадковістю. — Можливо, це в нього спадкове. Я маю на увазі характер (Довж., І, 1958, 441); Найбільша увага приділяється тепер питанню про спадкову передачу кров’яних груп (Вибр. праці О. Словник української мови в 11 томах
  8. спадковий — Спадковий, -а, -е Наслѣдственный. Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом. Г. Барв. 425. Словник української мови Грінченка