1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спалюватися

спа́люватися

-ююся, -юєшся, недок., спалитися, спалюся, спалишся, док.

1》 розм. Знищуватися вогнем; згоряти.

2》 перен., розм. Втрачати сили, здоров'я (через тяжку працю, нестатки, переживання і т. ін.); виснажуватися.

|| Змучуватися (про серце, душу і т. ін.).

3》 тільки недок. Пас. до спалювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спалюватися — спа́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спалюватися — СПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПАЛИ́ТИСЯ, спалю́ся, спа́лишся, док. 1. Знищуватися вогнем; згоряти. Уночі в превеликий вітер загорілась невеличка халабудка, та од тієї халабудки спалився і ввесь хутір (О. Словник української мови у 20 томах
  3. спалюватися — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  4. спалюватися — СПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПАЛИ́ТИСЯ, спалю́ся, спа́лишся, док. 1. розм. Знищуватися вогнем; згоряти. Уночі в превеликий вітер загорілась невеличка халабудка, та од тієї халабудки спалився і ввесь хутір (Стор. Словник української мови в 11 томах