1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сполоханий

споло́ханий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сполохати.

2》 у знач. прикм.Занепокоєний, збентежений, стурбований; охоплений страхом, переляком, тривогою.

|| Якого сполохали, зігнали з місця.

|| Який виражає страх, переляк, тривогу.

|| Сповнений тривоги, переляку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполоханий — споло́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сполоханий — див. зляканий; схвильований Словник синонімів Вусика
  3. сполоханий — [сполоханией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. сполоханий — СПОЛО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до споло́хати. Моя жінка, сполохана стогоном із спальні, метнулась туди (М. Коцюбинський); Сполоханий світлом, хижак звів голову й пильно дивився у віконце (М. Трублаїні); Сполохане людьми дике птаство шугало в небі. Словник української мови у 20 томах
  5. сполоханий — ЗЛЯ́КАНИЙ прикм. (охоплений ляком, страхом), НАЛЯ́КАНИЙ, ПЕРЕЛЯ́КАНИЙ, ЛЯ́КАНИЙ, НАПОЛО́ХАНИЙ підсил., СПОЛО́ХАНИЙ (СПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., ПЕРЕПОЛО́ХАНИЙ (ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ) підсил., НАСТРА́ХАНИЙ підсил., НАЖА́ХАНИЙ підсил., ПЕРЕСТРА́ШЕНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. сполоханий — Споло́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сполоханий — СПОЛО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до споло́хати. Моя жінка, сполохана стогоном із спальні, метнулась туди (Коцюб., І, 1955, 417); Сполоханий світлом, хижак звів голову й пильно дивився у віконце (Трубл., Шхуна.. Словник української мови в 11 томах
  8. сполоханий — Сполоханий, -а, -е Испуганный, встревоженный. Деякі хлопці вискакують з вікон, як сполохані кури з сідала. Левиц. І. 41. Словник української мови Грінченка