1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спороджувати

споро́джувати

-ую, -уєш, недок., спородити, -роджу, -родиш, док., перех., розм.

1》 Те саме, що народжувати 1).

2》 перен. Започатковувати що-небудь, створювати щось, бути причиною появи когось, чогось.

|| Пробуджувати, викликати що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спороджувати — споро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спороджувати — СПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., кого, що, розм. 1. Те саме, що наро́джувати 1. – Спородила я дітей Вже й не так багато – Лиш Івана та Степана, Лиш Явдошку та Грицька, Лиш Настусю та Марусю (С. Словник української мови у 20 томах
  3. спороджувати — СПОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех., розм. 1. Те саме, що наро́джувати 1. — Спородила я дітей Вже й не так багато — Лиш Івана та Степана, Лиш Явдошку та Грицька, Лиш Настусю та Марусю (С. Ол., Вибр. Словник української мови в 11 томах