1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спочутливо

спочутли́во

рідко.

Присл. до спочутливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спочутливо — спочутли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. спочутливо — СПОЧУТЛИ́ВО, рідко. Присл. до спочутли́вий. – Чого це вам, тітко? – спитала Ярина спочутливо (П. Панч); Спочутливо і уважно молоді слухали гірку повість про долю старого (К. Гордієнко); Галю спочутливо одвели баби в бабинець, сплакану, понєваж при кожнім ділі свій бабинець є (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  3. спочутливо — СПОЧУТЛИ́ВО, рідко. Присл. до спочутли́вий. — Чого це вам, тітко? — спитала Ярина спочутливо (Панч, Гомон. Україна, 1954, 282); Спочутливо і уважно молоді слухали гірку повість про долю старого (Горд., II, 1959, 232). Словник української мови в 11 томах