спускати

спуска́ти

-аю, -аєш, недок., спустити, спущу, спустиш, док.

1》 перех. Переміщати зверху вниз; опускати.

|| Різко опускаючи, вдаряти.

|| Зсаджуючи, знімаючи кого-, що-небудь (з плечей, рук, коня і т. ін.), ставити або класти десь.

|| Звозити кого-, що-небудь згори вниз.

|| Опускати кого-, що-небудь усередину чогось (ями, льоху і т. ін.).

|| Занурювати кого-, що-небудь у рідину.

|| Переміщати вниз піднятий і закріплений угорі кінець, край чого-небудь, закриваючи щось.

|| Насувати, напускати, закриваючи щось (лоб, очі і т. ін.).

|| Звішувати що-небудь (косу, гілля і т. ін.).

|| Подавати, скидаючи донизу один кінець чого-небудь.

|| Знімати, стягуючи донизу, з себе чи з кого-небудь щось одягнуте.

|| Зсувати з берега на воду (човен, пліт і т. ін.).

|| Висаджувати людей з судна на землю.

|| Відправляти, переміщати плавом за течією річки; сплавляти.

|| Проганяючи, зіштовхувати звідкись.

Спускати (спустити) на воду мор. — а) побудувавши або відремонтувавши судно, передавати його для експлуатації; б) опускати що-небудь на воду з борту корабля.

Не спускати з думки кого, що — весь час думати, не забувати про кого-, що-небудь.

Спускати на гальмах — пом'якшувати, полегшувати перебіг чого-небудь; втручаннями припиняти що-небудь (якусь справу і т. ін.).

2》 перех., розм. Надсилати нижчій інстанції. Спускати плани.

3》 перех. Приводячи в дію, зсувати, зрушувати, зміщати щось закріплене (запобіжник, спусковий гачок і т. ін.). Спускати курок.

Спускати петлю (петлі, вічко, вічка) — а) через необережність давати петлі при в'язанні зісковзнути зі спиці або гачка; б) звужувати в'язання, зменшувати кількість петель, набираючи відразу по кілька.

4》 перех. Відв'язувати, відпускати прив'язаних тварин.

|| мисл. Напускати мисливських собак, птахів на тварину, яку полюють.

Спускати собак (собаку) на кого — нацьковувати собак (собаку) на когось.

5》 перех. Випускати з якогось вмістища, резервуара (рідину, газ і т. ін.).

|| Звільняти водойму (ставок, озеро і т. ін.) від води.

|| Звільняти надувні предмети від повітря, газу і т. ін. Спустити балон.

|| неперех. Випускаючи з себе повітря, газ і т. ін., втрачати пружність (про надувні предмети).

6》 перех., розм. Знижувати, зменшувати (ціну, плату).

|| Угамовувати якесь почуття (гнів, роздратування і т. ін.).

|| Притишувати, знижувати (голос, звук).

|| Знижуючи свої вимоги, погоджуватися на менше.

7》 перех., розм. Втрачати вагу. Спустити кілька кілограмів.

8》 перех., розм. Продавати що-небудь.

|| Легковажно, марно витрачати гроші, збувати майно і т. ін.; розтринькувати. Спускати з рук.

9》 неперех., розм. Ставитися поблажливо до кого-небудь, не давати належної відсічі комусь.

|| перех. і без додатка. Прощати кому-небудь провину, залишати безкарним чийсь проступок.

10》 перех., заст., розм. Дозволяти кому-небудь іти звідкись; випускати.

11》 перех., с. г. Те саме, що злучати 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спускати — спуска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спускати — (на землю) приземлювати, опускати, (у воду) занурювати, (на очі) напускати, насувати, (гілля) звішувати; (човен, на воду) стягати; (на берег, людей) висаджувати; (деревину) сплавляти; (голову) вішати; (курок) натискати на; (з ланцюга) звільняти... Словник синонімів Караванського
  3. спускати — СПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПУСТИ́ТИ, спущу́, спу́стиш, док. 1. кого, що. Переміщати зверху вниз; опускати. Довго сиділа вона, то здіймаючи перо, то спускаючи його немов до писання, але папір лежав білий (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. спускати — (-аю, -аєш) недок.,жрм. Про сім'явилиття під час статевого акту [Іван Опанасович:] <...> Я не люблю ото на простиню спускати чи на живіт (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). Словник жарґонної лексики української мови
  5. спускати — збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рук кого, що і без додатка. Позбуватися кого-, чого-небудь або продавати щось. (Гнат:) Так от, учора їздив я в місто на ярмарок: треба було збути з рук одну шкапину (М. Фразеологічний словник української мови
  6. спускати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. спускати — СПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПУСТИ́ТИ, спущу́, спу́стиш, док. 1. перех. Переміщати зверху вниз; опускати. Довго сиділа вона, то здіймаючи перо, то спускаючи його немов до писання, але папір лежав білий (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. спускати — Спуска́ти, -ка́ю, -єш сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Грин. III. 96. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Ном. № 2696. Словник української мови Грінченка