співання

співа́ння

-я, с.

Дія за знач. співати.

|| Звуки, утворювані цією дією.

|| Те саме, що співанка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співання — співа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. співання — СПІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. співа́ти. Він почав передражнювати в співах .. дяка, далі вчителя. Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (І. Нечуй-Левицький); Нерозлучними з нами були дві пісні. Словник української мови у 20 томах
  3. співання — Співа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. співання — СПІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. співа́ти. Він почав передражнювати в співах.. дяка, далі вчителя. Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Нерозлучними з нами були дві пісні. Словник української мови в 11 томах