співання
співа́ння
-я, с.
Дія за знач. співати.
|| Звуки, утворювані цією дією.
|| Те саме, що співанка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співання — співа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- співання — СПІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. співа́ти. Він почав передражнювати в співах .. дяка, далі вчителя. Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (І. Нечуй-Левицький); Нерозлучними з нами були дві пісні. Словник української мови у 20 томах
- співання — Співа́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- співання — СПІВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. співа́ти. Він почав передражнювати в співах.. дяка, далі вчителя. Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Нерозлучними з нами були дві пісні. Словник української мови в 11 томах