1. Великий тлумачний словник сучасної мови

співати

співа́ти

-аю, -аєш, недок.

1》 неперех. Видавати голосом музичні звуки.

|| Уміти голосом передавати мелодії, маючи для цього відповідні природні дані.

|| Виступати зі співом професійно (на естраді, в опері і т. ін.).

|| Професійно займатися співом; систематично брати участь у якомусь хорі.

|| перен. Говорити, читати співучо, розтягуючи слова, як під час співу.

Співати до сну — виконуючи колискову пісеньку, присипляти кого-небудь.

2》 перех. і про кого – що. Голосом виконувати якийсь музичний твір.

|| Виконувати партію в музичному спектаклі.

Співати відхідну кому, чому — вважати кого-, що-небудь приреченим на загибель, прощатися з кимсь, чимсь назавжди.

Співати лазаря — а) просити милостиню; жебракувати; б) скаржитися, прикидатися нещасним, обійденим долею.

3》 неперех. Щебетати, свистіти, кукурікати і т. ін.; мати здатність щебетати, свистіти, кукурікати і т. ін.

|| перен. Утворювати звуки за допомогою крилець, ніжок і т. ін. (про комаху).

4》 неперех., перен. Мелодійно звучати, видавати співучі звуки (про музичний інструмент, дзвінок, гудок і т. ін.).

|| Видавати високі протяжні звуки при певній дії (про робочий інструмент, пристрій і т. ін.).

|| Подавати сигнали (про поїзд, автомашину і т. ін.).

|| Видавати тонкі звуки, розсікаючи повітря (про кулю, стрілу і т. ін.).

|| Видавати звуки, схожі на скрип, свист і т. ін.

|| безос.

|| Густи, завивати (про вітер, хуртовину і т. ін.).

|| безос.

5》 неперех., перен. Бути перейнятим радісним збудженням, хвилюванням, захопленням і т. ін.

|| ким, чим. Сповнюватися якими-небудь мелодійними звуками, пташиним щебетом і т. ін.

|| Бути особливо слухняним у чиїхось вправних руках, у того, хто діє, працює натхненно, з піднесенням (про знаряддя праці, робочий інструмент, матеріал і т. ін.).

6》 перех. і про кого – що. Прославляти, оспівувати у своїх віршах, піснях і т. ін. кого-, що-небудь.

Співати гімн кому, чому — славити, прославляти кого-, що-небудь.

Співати хвалу кому, чому — хвалити, вихваляти кого-, що-небудь.

7》 перех. і неперех., перен., розм. Говорити, твердити що-небудь (перев. довго або улесливо).

Співати в один голос; Співати тієї [ж] — говорити, повторювати те саме.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співати — (відтворювати голосом щось співуче) виспівувати, виводити, (голосно, без вміння) горланити. Словник синонімів Полюги
  2. співати — співа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. співати — Виспівувати, (під ніс) курникати, мугикати, наспівувати, (в лад) підспівувати, (- що) оспівувати що; (- птахів) щебетати, висвистувати, (- півня) кукурікати, піяти; (- кулі) свистіти; (- вітер) густи, завивати; (- душу) радіти; (знай своє) ЖМ. Словник синонімів Караванського
  4. співати — I заспівати, басити, виводити (першим голосом), виспівувати, виспівуватися, вити, витягати, вокалити, гарликати, гелетати (по-дитячому), горланити, горлати, горлопанити, гудіти, густи, деренчати, запіти, запіяти, заспівувати, квичати, концертувати... Словник синонімів Вусика
  5. співати — СПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Видавати голосом музичні звуки. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Марко Вовчок); – То й не заспіває ніхто?.. Словник української мови у 20 томах
  6. співати — співа́ти 1. шк. дуже добре відповідати (ср, ст): Я підготовляв матуристів від першої години у VIII кпясі, переробляв з ними масу “партій”, екзаменував суворо, але при самому іспиті (матурі) майже всі “співали” і мало хто “загнувся” (Крип'якевич) 2. вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. співати — Заспівай мені пісню народу, а я скажу тобі,, чи має він свободу. У пісні кожен нарід виспівує або тугу за свободою, або радість зо свобідного життя. Ти ще не такої заспіваєш. Грозьба, як прийде лихо, то ти інакше будеш говорити. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. співати — все співа́є у кого, у кому. Хто-небудь перебуває в дуже піднесеному радісному настрої. Йому раптом зробилося легко і навіть весело. “Додому! Додому!” — співало все в ньому (Григорій Тютюнник). душа́ (се́рце) співа́є чия (чиє), у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  9. співати — НАСПІ́ВУВАТИ (співати тихо, напівголосно), ПРИСПІ́ВУВАТИ, МУГИ́КАТИ розм., КУРНИ́КАТИ розм., КУРГИ́КАТИ діал. (стиха, невиразно, собі під ніс). Пливе Данько, спокійно похитуючись на верблюді, наспівує (О. Гончар); "Не сама я йду, А ведуть мене... Словник синонімів української мови
  10. співати — Співа́ти, -ва́ю, -ва́єш що, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. співати — СПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. неперех. Видавати голосом музичні звуки. Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько (Вовчок, І, 1955, 3); — То й не заспіває ніхто?.. Словник української мови в 11 томах
  12. співати — Співа́ти, -ва́ю, -єш гл. Пѣть. В полі пташки літають, веселенько співають. Мет. 65. На гуслях грає, красно співає. Pauli. На два криласи не можна співати. Ном. № 6964. Словник української мови Грінченка